Навіть під час війни людина що має 1 групу інвалідності не залишиться без надії, коли до справи береться команда PAL-UA.
Ранок 29 листопада почався для Галини Вікторівни з не аби якої події. Дівчина 27 років прожила в рідній країні. Не так давно вона і не уявляла, що лютий 2022 року змінить її життя назавжди. Страшне слово “війна” увійшло в ЇЇ життя, та життя мільйонів співвітчизників. Відтепер світ змінився. Відтепер реальним світом стала повсякденна боротьба за виживання. Вижити потрібно було “всім смертям назло”, але для людини, яка прикута до інвалідного візка, це - задача не з легких.
Евакуаційний спецрейс команди PAL-UA вирушив до пункту призначення. Поставлена задача не здавалась занадто складною - виконати евакуацію та в призначений час доставити людину до залізничного вокзалу. Було одне але - людина, що самостійно не може рухатись мешкає на 14-му поверсі. В прифронтовому місті практично не працюють ліфти, а вузькі сходи не надто зручні для пересування вантажів.
Водії швидко вів чврнр звлізного коня вулицями, Херсону поспішаючи до помешкання, розташованого в Шуменському районі. За вікном автомобіля виднілась споруда Храму Святої Тріїці. Вже недалеко. Головне - діяти швидко, бо на той самий евакуаційний потяг треба доставити ще одного пацієнта. Під’їхавши за адресою рятувальники почули стрілянину, стрекоти автоматних черг вже не лякали як це було на початку весни.
Підійматись на 14 поверх довелось пішки, ліфт не працює. Стук у двері, увійшли в помешкання. Помітно стурбована Галина навіть не посміхається, дивлячись на нас недовірливо. Швидко зібравшись, розпочали евакуацію дівчини на перший поверх. Міцні м’язи та сталева витримка і цього разу не підвели рятівників. Спускаючись вузькими сходами хлопці розмовляли з Галиною намагаючись її заспокоїти та підняти настрій. Діяли за відпрацьованим алгоритмом.
Завантаження дівчини до автомобіля швидкої допомоги проходило під гуркіт стрілянини, пролунали вибухи - працювала артилерія. Їхати доведеться дуже швидко, потяг відправляється о 12.00, а на допомогу чекає ще одна людина..
Розмістились в салоні, водій швидкої притиснув педаль газу. Автомобіль понісся вбік Центрального вокзалу, Шуменський парк, науковий обласний ліцей - дороги прифронтового міста дуже небезпечні під час артобстрілів. Дівчина з переляканими очима залишила свою рідну домівку не з власної волі. Ось вона, нова реальність в якій війна перевернула життя мільйонів Українців до гори дригом.
Швидка рухалась вулицями міста м’яко маневруючи та стрімко набираючи швидкість. З кожною хвилиною Галина заспокоювалась все більше, її очі наповнювались теплотою вдячності та впевненістю що тепер все буде добре. І нехай дівчині довелося залишити свою домівку в улюбленому місті, в якому прожито 27 рокiв, та тепер вона залишиться живою. А додому вона повернеться, повернеться обов’язково. Як тільки наші хлопці остаточно розіб’ють ворога та звільнять країну.
Центральний залізничний вокзал, евакуаційний вагон, дівчину в інвалідному візку доправляють в пасажирське відділення. Галина дивиться на хлопців, хлопців яких ще годину тому вона не знала, не бачила ніколи в житті. Ці люди зробили все, щоб вона, Галина, отримала можливість, якої не мають тисячі її земляків, - можливість спокійно жити, не здригатися від вибухів та стрілянини, не прокидатись вночі від виття повітряної тривоги. Дівчина дивилась на своїх рятівників і щиро посміхалась, в її очах світилась вдячність та глибоке відчуття людського щастя - вона знову була щаслива.
Екіпаж рятівників вирушав в чергову подорож. Задачі ті самі. Евакуювати, врятувати, подарувати людині надію на те, що все буде добре. Саме для цього щоденно та без відпочинку працюють хлопці та дівчата PAL-UA. Саме вони подарували тисячам українцям надію на порятунок, працюючи на виснаження, не шкодуючи ні себе, ні техніки. Вони прокидаються, працюють, відпочивать і знову працюють. Техніка працює з ними. Техніка працює завдяки команді та позаплановим ремонтам. Донати на відновлення та придбання нового обладнання допомогають в роботі.
Саме завдяки евакуаційним екіпажам врятовано більш як 2 тисяч поранених та хворих, евакуйовано в безпечні райони понад 60 тисяч цивільних. Працюючи з надвисокими навантаженнями техніка швидко виходить з ладу та потребує все більше часу на відновлення. Затримка в роботі екіпажа з технічних причин може коштувати комусь здоров’я і навіть життя.
Сьогодні команді PAL-UA необхідно придбати новий автомобіль для проведення евакуацій. Ваш донат на придбання автомобіля поверне комусь надію, а комусь врятує життя.
Comments