Немає завдань, що не під силу команді PAL-UA коли йдеться про евакуацію літніх та безпорадних жителів Херсону.
27 грудня, вже за три дні жителі України проведуть страшний 2022 рік. Рік який назавжди змінив життя мільйонів старих і малих Українців. Десятий місяць російські окупанти безжально нищать цивільну інфраструктуру, вбивають дітей, жінок та стареньких - так виглядає “русскій мір”.
Микола Іванович народився в далекому 1928 році, на його пам’яті це вже друга війна. В 1941 році, коли фашистська Німеччина розпочала бойові дії на території колишнього радянського союзу, маленькому Миколі було лише дванадцять років. Сьогодні Микола Іванович відсвяткував свої 94 та сподівався дожити до дев’яносто п’яти. На жаль, у такому віці в прифронтовій зоні шанси на виживання не дуже великі. Складно вижити молодим та здоровим, не кажучи вже про безпорадних старих.
Ранок в Херсоні. Сьогодні Максим координує чергову евакуацію, нічого незвичного. Однак вік людини та відстань маршруту можуть викликати певні труднощі. Траса Херсон - Дніпро не набезпечніше місце сьогодні. Відстань маршруту складає більш як 300 км. Подорож ускладнюється тим, що треба проїжджати між Запоріжжям, де точаться активні бойові дії та Кривим Рогом, який знаходиться під постійними ракетними обстрілами рашистів.
Олег керував евакуаційним автомобілем не перший місяць. Професійні навички та міцні нерви завжди допомагали чоловіку в найскладніших ситуаціях при транспортуванні хворих із прифронтового Херсону. Навіть коли на сусідніх вулицях лунали автоматні черги, а в прилеглих кварталах від вибухів вилітали шибки, чоловік впевнено та зосереджено виконував свою роботу. Роботу від якої залежало життя людей, людей що майже втратили надію на подальше життя.
Автомобіль евакуаційної команди PAL-UA заїхав до провулка, в якому мешкав Микола Іванович. Провести евакуацію чоловіка треба швидко, попереду довгий шлях, а у старого стенокардія. В мирні часи такий діагноз вимагає від хворого уникати будь-яких навантажень, та зараз на дворі війна. Напад стенокардії спровокований будь-яким чином може перерости в інфаркт, а везти хворого з інфарктом понад 300 км - задача, що немає рішення.
Зупинивши автомобіль біля під’їзду Олег швидко пройшов до помешкання та провів хворого чоловіка до салону. Зручно розмістивши Миколу Івановича у швидкій, водій авто заскочив до кабіни та вирушив по прокладеному навігатором маршруту. Попереду небезпечна та тривала подорож. Озирнувшись на пасажира Олег побачив в очах чоловіка проблиски надії та подяку за порятунок.
Громадська організація “Фонд Паляниця” PAL-UA працюють в режимі “без відпочинку”.
Дякуємо Foundation Union за фінансову підтримку!
Comments